Розвитку навичок малювання та образотворчому мистецтву в цілому, в дитячих навчально-виховних закладах приділяють певну частину часу в навчально виховному і пізнавальному процесі. Слід знати, що малювання приймає участь в формуванні розвинення незалежного погляду дитини на оточуючий світ, через образотворче мистецтво  дитина здатна формувати загальну реалістичну картину навколишнього світу, бачити як окремі предмети з їх особливостями, так і взаємодії цих предметів.

   Малювання, розмальовування, ліплення, аплікація – саме ці, здавалося б нескладні,  завдання прививають дитині спостережливість, уважність, посидючість, розвивають дрібну  моторику і полегшать надалі навчання дитини.   

   Спочатку необхідно ознайомити дитину з окремими формами, геометричними фігурами, розглянути їх зовнішній вигляд. Малювати з дитиною окремі предмети, не складні за формою, наприклад: яблуко, ягода, прямокутник-прапорець, квадратне вікно. На початку кольори повинні бути прості і однозначні: червоний, чорний, зелений, синій. Для дітей 3-4 років  складно малювати весь предмет одразу, діти бачать предмет частинами. Тому малюючи його вони малюють окремі частини, які пропорційно не відповідають одне одному. Ця вікова особливість є важливою і дорослим обов’язково потрібно її враховувати при зображенні та поясненні.

   На початковому етапі, необхідно навчити дитину „бачити” предмет за його формою, пропорції предмета (яблуко – кругле та велике, листочок – продовгуватий та маленький).  Бачити характерні ознаки предмета та виділяти їх кольором (яблуко – червоне, або жовте з зеленим  листочком), вчитися та вдосконалювати малювання олівцями, крейдою, пензлем - це прості лінії та рухи, крапки та кола.

   Варто відзначити особливості техніки при малюванні кола та овалу, де присутня необхідність для дитини виділяти співвідношення частин. Це дає змогу ускладнити завдання: малювання ялинки, чи наприклад, сніговика з різних за розмірами колами. В цей період необхідно привчати дітей розмальовувати малюнки штрихами, та зафарбовувати не виходячи за контури.

На даному етапі дітям зрозуміло малювання яскравих кульок, м’ячиків, згодом деревця з прямим стовбуром .

   Наступним етапом виділимо малювання сюжету.

Дітям малювання сюжету стає більш зрозуміло з 4-х років. З цього віку дитина починає бачити зв’язки предметів. Тому на даному етапі головна задача навчити  в заданому сюжеті виділити головне і зуміти зобразити предмети на одній лінії з урахування пропорцій та кольорової гами з більш складними кольорами ніж раніше. Необхідно вимагати від дитини правильного розташування предметів у просторі, але зауважимо, що ці навички остаточно діти набувають згодом. За заданою тематикою (сюжетом) дітям необхідно вловити основну ідею – „діючих  осіб”, передати дії предметів по відношенню одне до одного, розташування  їх в просторі.

Вивчати сюжети з дітьми необхідно починати з добре знайомих предметів: квітка в полі, взимку йде сніг, „Хто живе в лісі?”, „Їжачок несе грибок”.

На листах кольорового паперу зображати відповідні сюжети (блакитний – вода і риби, або небо і птахи; жовтий – пляж, мушлі на піску).

   Черговим кроком в навчанні малювання слід виділити малювання декоративне, тобто, оздоблення намальованого. Малювання візерунку, відчуття кольору, поєднання  елементів орнаменту. Необхідно виформовувати в процесі навчання декоративного малювання у дітей навичок розміряного нанесення різних елементів візерунка, логічне розташування крапок та ліній, кружечок та завитушок.

   Для пояснення матеріалу дітям, та для наочності прикладів, варто показати витвори української народної творчості: декоративні писанки, вишиванки, рушники і т.д. В цих предметна народної творчості яскраво просліджується малюнок  та зміна елементів візерунка,  кольорова гамма, певний візерунок для певної форми предмету. Ввести поняття симетрії і довести до розуміння дитини в чому саме полягає симетрія, чому це важливо, як можна побачити порушення симетрії і як це видно на малюнку, у візерунку.

   Освоївши навики малювання простих фігур, та пов’язаність предметів дітям буде надалі простіше зображати елементи малюнка, чи певного візерунка. Якщо на перших заняттях з малювання дітям пропонувалося провести по краям листка прямі лінії, то тепер це завдання набагато ускладнюється. Дітям необхідно на папері певної формі нанести візерунок, прикрасити середину, розмалювати краї, за умови правильного підібраних кольорів,  правильно підібраного малюнку до певної формі (чи то тарілочка, чи то рушничок, чи вишиванка, а можливо це буде і писанка).

  Починати малювати фарбами необхідно з нескладних ліній. Пензликом проводити їх прямі та хвилясті, далі вводити уміння малювати кола, з’єднувати гарно, рівно кінці кола, крапка потребує від дитини доброї просторової координації, щоб була проставлена симетрично і в потрібному місці.

   Підсумовуючі виділимо: вміння правильно, почергово розташовувати елементи у візерунку; вміння підібрати певний візерунок до певної форми, правильність підбору кольорів до тематики.

   На будь якому етапі малювання необхідно пам’ятати вікові особливості сприйняття дитиною оточуючого світу та поняття перспективи в образотворчому мистецтві.

В 3 роки - намалює нескладну (однозначну)форму предмету з використанням вірно підібраних кольорів;

В 4 роки – сонечко з хмаринками в небі та травичка на землі, більш складні кольори, перше поняття перспективи, нескладні візерунки, як то прикрашені краї  на хустинці;

5 років -  сюжетне зображення, прикрашання візерунками складних форм, повторюваність з певним інтервалом;

6 років – складне зображення сюжету, вірно витримані пропорції, пташки в небі, рибки у воді, завжди видно чітку грань, використовується повна палітра.

   Середня тривалість уроку для дітей дошкільного віку, не повинна бути більшою ніж 20-25 хвилин. В цей час необхідно максимально урізноманітнити інформацію що подається, щоб як найдовше утримувати увагу дітей. Для правильного малювання в цьому віці необхідно ввести поняття обстеження  образу, який збирається малювати дитина. Якщо в 4 роки увага загострювалась  на таких простих поняттях, як форма, колір, певна особливість предмету, то в 5-ти річному віці вже слід говорити про більш досконале дослідження об’єкту з усіма тонкощами. Необхідно виробити навики у  дітей   виділяти основну деталь, від якої залежить весь малюнок (звірі – починати з тулуба; дерево – зі стовбура). Часто діти починають малювати спочатку другорядні частини малюнку (звірів з голови та інше), а потім основні. І , як наслідок, малюнок не є пропорційно розташованим, виходить за краї листа.

   Незалежно від вікової категорії для того, щоб діти змогли намалювати предмет, пропонуємо спочатку дорослому показати як обвести предмет по уявним контурам, потім запропонувати так само зробити дітям, а надалі повторювати завжди перш, ніж приступати до зображення предмету. Це дасть змогу визначити форму, розміри, особливості предмету.  Для вірного та зрозумілого зображення дітям необхідно спочатку добре роздивитьсь предмет, вислухати пояснення що до предмету, спостерігати. Якщо ми говоримо про автомобіль, то необхідно дітям зауважити, що він має заокруглену форму, гострі кути відсутні, колеса невеликі у порівнянні із розмірами самої машини. Нехай діти за вами повторюють рухи, ніби ми обводимо автомобіль. При зображенні на будь яку тематику з дітьми необхідно розбирати предмет до тих пір, доки діти самі, без допомоги дорослих не зможуть уявно (в повітрі) обвести контури предмету. Таким чином закріплюється особливості предмету у руховій пам’яті і надалі юні художники  зможуть намалювати предмет  з найменшою кількістю помилок. Для тренування дітям пропонують намалювати вже знайомий предмет, який діти вже розбирали по контурам та малювали, але ускладнюють завдання не показуючи самого предмету. Діти зображають, а далі самі ж, роздивляються свої малюнки, порівнюють з натурою і визначають, яких помилок припустилися.

   Заняття, побудовані за вищезгаданими правилами, розвивають у дітей не тільки зорову пам’ять, а й уважність та спостережливість, а також уяву та творчість. З часом прийде навик виділяти головне, правильно бачити пропорції, відчувати кольори. Якщо раніше діти малювали окремі елементи, то тепер ми можемо задавати сюжет, а діти, без прикладу, зможуть самі зобразити малюнок.